vlada_slavskaja
Настроение: нестерпно боляче!

Коли боляче від слів...

Інколи хочеться стати глухонімою... Нікого не чути, нічого не говорити... Не чути звинувачень, образ, самій не ображатися, нічого нікому не доказувати, не оправдуватися за те, що тебе неправильно зрозуміли, не підбирати скрупульозно слова, боячись, що знову не так зрозуміють... 

Інколи мені здається, що глухонімі люди ніколи не сваряться... Я не буду це стверджувати, бо не знаю напевно, але я допускаю, що між ними це майже не трапляється... хоча б тому, що жести і міміка таких людей напрочуд ОДНОЗНАЧНА, жести мають своє пряме значення, без підтекстів і натяків, без "підводних каменів" і викрутасів типу "ти мене не так зрозуміла! я тобі цього не говорив(ла), я тобі сказав(ла) це і це..." 

І коли стає так боляче, так нестерпно, що хочеться кричати, а інколи, навпаки, - заніміти, що й не радий, що слова мають стільки значень, відтінків, емоцій, забарвлень, хитрощів, підтекстів, і ... БОЛЮ... 

Глухота - це не та, коли люди фізично не чують. Глухота - це небажання іншого признати свою вину...



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Слова не несуть образи, все йде крізь душі. Інколи ми можемо і без жодного слова зрозуміти один одного. А інколи і мовчки зненавидіти того, хто навпроти тебе. Все вирішується в поглядах очей, отже від них та глухота... Бо саме вони відчиняють чи зачиняють душу. А слова - це звичайні декорації...

Треба дивитися в очі. Той, у кого правда, переможе...

  • (0/0)

Це трапилось по телефону... і не раз... Зазвичай так і відбувається... (на жаль, ми в різних містах). Хоча й наодинці це було не раз з цією людиною. Це рідна людина, тому так боляче...

  • (0/0)

Что случилось?

  • (0/0)

Да так... Ничего особенного, мелкие неприятности с родственниками. Переживем, уже не впервые (к, сожалению) ((( Но надоело во имя мира (и главное! непродолжительного мира) брать вину на себя (потому что человек патологически не способен осознать вину, даже когда он 200% неправ) или откровенно делать из себя дуру, делая вид, что ничего не произошло...

  • (0/0)

Это муж?

Нет, конечно! Это из родни, а муж - не родственник (как кто-то когда-то говорил, уже не помню кто).

  • (0/0)

Просто мне показалось, не знаю, почему, что так больно может сделать только муж. Может быть, потому,что я сама не слишком-то, как говорится, "зважаю" на родственников. Кстати, именно сегодня, когда я завалена работой по горло, нагрянула в гости из Харькова двоюродная сестра. Счастья ну никакого... Отношения у нас так себе. с той разницей, что я предпочитаю суть, пускай даже и не очень хорошую (какая есть), а она любит поддерживать декорации и упорно добивается, чтобы и я тоже поддерживала их вместе с ней.

  • (0/0)

Крепитесь! ведь родственница, почувствовав, что теряет декорации, будет обвинять вас в равнодушии и незаинтересованности к сути... И это тоже мне знакомо...

У меня немножко другие "весовые категории" родного человека, т.е. степень его родства. Это не двоюродные родственники, и к, счастью, не муж. Но мне ПРИХОДИТСЯ терпеть. Имею ввиду, терпеть не самого человека (на самом деле ведь заботливый человек!), а терпеть его редкие, но меткие и, главное, регулярные "выкрутасы" (когда на человека планета находит, как говорят...)

  • (0/0)

Нет, сегодня у нас все было тихо.)

  • (0/0)

Знаєш, десь читав оповідку де в одному церковному приході сталося диво - всі разом одночасно оніміли...

Тепер усім прийшлось навчитись висловлювати свою Любов без слів...

Розуміти одне одного без слів...

З часом вони навчились...

І не було щасливішої громади...

Хотів би і я вміти говорити, а головне вміти почути і зрозуміти...

  • (0/0)

Дякую за розуміння!..

  • (0/0)

 



Мои фотоальбомы


Метки

Календарь
Июль
ПнВтСрЧтПтСбВск
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Интересы
имидж-технологии и PR, история, культура, новые имена в совр. укр. литературе, психология, путешествия, традиции славянских стран, язык
ОБОЗ.ua